Економіка Чехії: екскурс в історію

Після падіння соціалізму в 1989 році Чехія успадкувала від ЧССР колишню структуру економіки, яка в нових умовах виявилася енергетично неефективною, неекологічною, застарілою та неадекватною з галузевого погляду. Непропорційно велику частку займала чорна металургія на привізній сировині, важке машинобудування та військова промисловість. Асортимент вироблених товарів значно перевищував об`єктивні можливості країни, що вело до дрібносерійності виробництва та зниження його ефективності. Зовнішня торгівля підпорядковувалася директивам РЕВ, орієнтувалася потреби СРСР і проти розвиненими країнами була незначною.

Ще до розпаду ЧССР (ЧСФР в останні роки) в 1990-1992 рр..

були зроблені деякі важливі зміни – скасування централізованого регулювання більшості оптових та роздрібних цін, запровадження свободи приватного підприємництва, ліквідація державної монополії зовнішньої торгівлі тощо. 90-ті роки. минулого століття відзначені значними змінами відносин власності, у тому числі і інтелектуальної власності — було зроблено т.зв. мала та велика приватизація, а також повернення власності, націоналізованої після встановлення комуністичного режиму у 1948 р. В результаті частка держави у ВВП з 97% скоротилася до менш ніж 20%. Відкриттякраїни припливу іноземного капіталу викликало приплив зарубіжних інвестицій, за рівнем яких душу населення країна є безперечним лідером у Центральній та Східній Європі, а й у міжнародному масштабі. Це допомогло у відносно короткий термін здійснити реструктуризацію та модернізацію промисловості, а також розвиток необхідної технічної та допоміжної інфраструктури. Наслідком змін стала переорієнтація економіки з СРСР на Західну Європу.

У 1995 р. Чехія першою серед усіх колишніх соціалістичних країн була прийнята до Організації економічного співробітництва та розвитку.

Після початкових труднощів, викликаних розпадом РЕВ, поділом країни та зміною структури економіки та подальшим її зростанням чеська економіка в 1997-1998 рр. . зазнала певну кризу, виходити з якої вона стала лише з середини 1999 р. Результатом його було зростання іноземної заборгованості та стрибок безробіття. Кризові явища вдалося подолати шляхом нарощування експорту в країни ринкової економіки, насамперед Євросоюзу (а в його рамках — Німеччини), залучення іноземних інвестицій та зростання внутрішнього споживання. Після вступу в травні 2004 р. до складу ЄС економічне зростання Чехії помітно прискорилося і досягло 6-7% на рік, незважаючи на значною мірою популістську економічну політику кількох урядів соціал-демократів. Частка промисловості у ВВП, що сягала 1990 р.62%, що зменшилася спочатку наполовину, нині зростає й сягає 38%, що досить рідкісним явищем серед розвинених країн. Чорна металургія та військова промисловість втратили своє значення за рахунок автомобільної та електротехнічної промисловості, завдяки розвитку яких з 2004 р. Чехія має позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу, незважаючи на швидке зростання цін на імпортовані енергоносії (нафту та газ). За розміром зовнішньої торгівлі душу населення країна одна із лідерів, випереджаючи такі країни як Японія, Великобританія, Франція чи Італія.

Економіка Чехії сьогодні на підйомі. Індекс економічної свободи Чеської Республіки становить 74,2 (з можливих 100), її економіка міцно зміцнилася на 24 позиції. Чеська Республіка займає 13 позицію серед 44 країн європейського регіону, і її загальний бал перевищує середній по Європі та світу. Незважаючи на зростання кількості популістських політичних партій, новий уряд, як очікується, продовжить політику, спрямовану на зміцнення зв`язків із ЄС, підтримку бізнесу та розумну фіскальну політику.

Проведення попередніми урядами важливих реформ у багатьох галузях створило активний приватний сектор. Процедури запуску бізнесу у Чехії були спрощені, щодо ефективний податковий режим сприяє зростанню підприємництва, а відкритість для світової торгівлі та інвестицій повністю відповідає заявленим демократичним принципам. коли економіка близька до повної зайнятості, заробітна плата зростає на 5 відсотків щороку протягом кількох останніх років Грошово-кредитна політика почала нормалізуватися, коли було скасовано мінімальний рівень обмінного курсу, який існував понад три роки.

Здійснюючи внесок у загальну стабільність і конкурентоспроможність, міцна правова база в Чехії забезпечує ефективність судової системи та прозорість роботи органів влади.

Податкова політика Чехії

Податкова політика Чехії досить лояльна до бізнесу. Індивідуальна ставка прибуткового податку фіз. осіб становить 15%, астандартна ставка податку на прибуток у фірм та ПП становить 21%. Інші податки включають податок на додану вартість та податки на спадщину. Загальне податкове навантаження становить 33,5% загального внутрішнього доходу. За останні три роки державні витрати становили 41,4% від загального обсягу виробництва (ВВП), а дефіцит бюджету в середньому становив 0,8% від ВВП. Державний борг еквівалентний 37,7% ВВП.

Торгівля Чеської Республіки

Торгівля Чеської Республіки надзвичайно важлива для економіки країни. Середня тарифна ставка становить 1,6%. Незважаючи на те, що нетарифні бар`єри перешкоджають певній торгівлі, загалом державна політика не має істотного впливу на іноземні інвестиції. Щодо добре регульований фінансовий ринок продовжує стабільно зростати. Конкурентоспроможний та стійкий банківський сектор пропонує широкий спектр фінансових продуктів.