Історія Чехії Друк
До приходу слов`ян, найдавнішими мешканцями Чехії були Бойї, одне з кельтських племен, від імені якого країна отримала свою латинську і похідну німецьку назву (Bojohemum, Bohemia, Böhmen). Під тиском німецьких племен, близько середини першого століття до н.е. кельти покинули Чехію.
За кілька років до н. країна була зайнята Маркоманами, німецьким племенем, на чолі якого стояв Марбод, який поєднав під своєю владою численні східнонімецькі племена, що займали землі від середнього Дунаю до нижньої течії Вісли. Держава, започаткована Марбодом, проіснувала недовго. Не встоявши у боротьбі з Армінієм, а потім із Катвальдом, знатним Маркоманом, який проживав у вигнанні серед готів, Марбод утік у 19 р. н.е. під захист римлян і скінчив свої дні в Равенні. Римська імперія майстерно користувалася боротьбою племен та суперництвом їхніх вождів на початок так званої Маркоманської війни 165—180.
Тісні Готамі, Маркомани, Квади та ряд інших німецьких і негерманських народів (Язиги, Бастарни, Сармати), діючи в союзі, намагалися оволодіти північними провінціями римської імперії.Марк Аврелій насилу стримував цей натиск, але все-таки ще довго річка Дунай залишалася північним кордоном римської імперії. У III столітті Маркомани вели війни з римлянами та своїми німецькими сусідами. З появою в Європі гунів Маркомани підкорилися їхній владі. З Аттілою Маркомани брали участь у поході на Галію та в Каталаунській битві.
Невідомо, чи повернулися Маркомани після того до Чехії. Цілком можливо, що в другій половині V століття Чехія була заселена різними народами, які тут змінювали один одного під час пересування з півночі до кордонів Римської імперії, поки, нарешті слов`яни, не осіли на цій землі.