На цій сторінці ми познайомимо Вас з деякими особливостями чеського етикету, святами, традиціями та нормами поведінки у Чехії.
Спочатку кілька слів про загальні риси характеру чехів, як нації.
У Чехії не прийнято демонструвати свій достаток. Особливо у випадку, якщо він є високим. Якщо Ви побачите на вулиці жінку в дорогому шубі – швидше за все це не чешка, а іноземка. Дивлячись на чеських дівчат, Ви не помітите тієї кількості прикрас та косметики, до якої звикли в Росії або в Україні.
Виставляти на показ дорогий телефон, машину тощо. – є ознакою поганого тону.
Чехи з подібними піжонами будуть спілкуватися з великим небажанням, і не з заздрощів, як багато хто може подумати, а, швидше, через нерозуміння. Їх не так виховували.

Як звертатися до людини, на «ти» чи на «ви»?

На перший погляд, різниця з російськими правилами етикету в цьому відношенні не така велика. Як там, так і тут звертатися, наприклад, на «ти», це прояв свого роду дружелюбності та симпатії до співрозмовника. Проте перейти на «ти» необхідно у потрібний момент і з правильного боку.
Чехи переходять на «ти», попередньо домовившись. Тобто. не може бути такої ситуації, що одна людина, раптом спонтанно, за своєю ініціативою, до другої звертається на «ти».У чехів це відбувається так, що завжди має прозвучати питання чи пропозиція на кшталт «давай перейдемо на «ти»». І друга людина має сказати «давай». Без цього немає. Причому ще існує правило, що ініціативу завжди має проявляти жінка. Тобто. вона має активно виявити згоду, що цього хоче.
При знайомстві жінці теж слід тиснути руку, як і чоловікові.

Виховування

У школах Чехії сусід по парті цілком може не знати, як навчається його товариш. До дошки там викликають нечасто, а явні невдачі, на відміну успіхів, товаришів по класу озвучуються вчителями ще рідше. Такі ж правила і на батьківських зборах. Якщо у дитини погано справи з навчанням, її батькирозмовляють з викладачем віч-на-віч. На думку багатьох батьків, навчання в чеських школах значно простіше навчання в країнах СНД. В основному, через більш лояльний та м`який підхід до навчання.
На відміну від наших шкіл, у Чехії не прийнято тиснути на здібних учнів, щоб вони прагнули будь-яких досягнень. Якщо йому набридло або він втомився – ніхто йому не дорікатиме.

Нрави

Жителі Чеської Республіки не схильні до прояву сильних емоцій – вони стримані, терпимі та толерантні. Наприклад, коли молоді люди живуть разом, вони ніколи не скажуть про свої стосунки «ми любимо одне одного», «ми не можемо один без одного жити» тощо. Швидше за все, вони скажуть щось на кшталт «нам добре разом», «ми зустрічаємось», тощо. Говорячи про свою країну, або місто, з їхніх вуст ніколи не прозвучить фраза «я люблю Прагу» – будь-яке позитивне відкликання з їхнього боку буде стриманіше.
Те саме й у розмові про людей. Чехи навряд чи скажуть: “товстий”, швидше за “повний”, не “старий”, а “старший” і т.д. І так у всьому. У розмовах чехи не вітають надто швидку промову, підняття конфліктних тем, вульгарні висловлювання.

Чеська ввічливість

Ввічливість чехів стане Вам помітною відразу ж після приїзду. Варто Вам вийти з квартири, як Вас вітають сусіди. Навіть якщо ви зустрічаєтеся з людиною кілька разів на день, то абсолютно нікого не бентежить, що ви вже віталися – вас привітають знову.Куди б Ви не зайшли – чи це магазин, булочна чи якийсь офіс-центр – Вам неодмінно кажуть: «Dobrý den!» тобто Доброго дня!
Якщо Ви випадково штовхнете когось на вулиці – ця людина перед Вами вибачиться, незважаючи на те, що ви винні.

Свята

Найулюбленішим сімейним святом у Чехії є Різдво. Воно, як і у всьому католицькому світі, святкується 25-го грудня. Перед святом – 24-го грудня, на Святвечір прийнято упорядкувати будинок, спекти пироги, загалом, всіляко підготуватися до свята. Важливим символом Різдва, як і в нас є ялинка.
Урочиста Різдвяна вечеря, як і поява головного героя урочистості – Єжишки (місцевого ДідаМороза), теж трапляються ще 24-го. До столу прийнято подавати картопляний салат, коропа, свинячі та курячі шницелі, рибний суп.
Увечері 24-го після вечері дзвонять у дзвіночок та викликають Єжишка, який приходить і дарує всім подарунки.
Цікаво, що Єжишек – це, по суті, Ісус. А виглядає він як Санта Клаус. Святкування триває з 24 по 26 грудня.

Великдень

Під час Великодня, що відзначається на згадку про розп`яття і воскресіння Ісуса Христа, як і в Росії, прийнято фарбувати яйця, як символ весняного воскресіння природи.
Щоправда, у Московії цей звичай пов`язаний із Воскресінням Спасителя, а не з весняним воскресінням, а пофарбоване у червоний колір яйце – символ вічного життя. Готують пироги з начинкою, паски, баранину. У вази ставлять гілочки верби.

Весілля в Чехії

Якщо хлопець з дівчиною вирішили вступити в або фіктивний шлюб , правила пристойності вимагають, щоб майбутній чоловік із букетом квітів попросив у батьків своєї майбутньої дружини згоди на шлюб.
У Чехії найчастіше укладають шлюбні спілки по суботах, у муніципалітеті, але буває що й у костелі (вінчання).
Загалом весілля в Чехії майже не відрізняється від наших – обмін кільцями, біле плаття, квіти тощо. Проте, таке явище, як весільний бенкет для Чехії – рідкість.Основними частуваннями на весіллі, як правило, є весільний пиріг, випивка та бутерброди. Причинами такого скромного столу є не скнарість (хоча чехи досить скупі), а виховання і традиції, які не дозволяють чехам хвастощі.
Під час виходу із зали одруження гості кидають на молодят паперові конфетті або рис, як символ родючості. Спочатку весільного бенкету, перед нареченим і нареченою, що входять до ресторану, розбивають на щастя тарілку або склянку. Потім молодята разом прибирають уламки. Під час обіду перше подається нареченим в одній тарілці, і вони один одного годують. Потім молодята отримують весільні подарунки та вирушають у весільну подорож.
Наречена, як правило, приймає прізвище чоловіка, але за бажанням може зберегти своє дівоче.