Мілан Кундера, Чехія

Мілан КУНДЕРА

Мілан Ку́ндера (чеськ. Milan Kundera; р. 1 квітня 1929, Брно, Чехословаччина) – сучасний французький (у минулому – чехословацький) письменник-прозаїк .

Біографія

Батько Мілана був музикознавцем і ректором університету в Брно. Під час навчання у середній школі Мілан написав перші вірші. Після Другої світової війни підробляв різноробочим та джазовим музикантом.

Мілан закінчив школу в 1948 році. Почав навчатися на філософському факультеті Карлового університету (Прага), вивчав там музикознавство, кіно, літературу та естетику, після 2-х семестрів перевівся на факультет кіно Празької академії (cs:Akademie múzických umění v Praze).
У 1950 році перервав навчання з політичних причин, проте закінчив його в 1952 році. Працював асистентом та пізніше професором академії на факультеті кіно, викладав світову літературу. У той же час він вступив до редакційних порад літературних журналів «Literarni noviny» та «Listy».

У Комуністичній партії Чехословаччини знаходився з 1948 по 1950 роки. В 1950 був виключений з КПЛ за «антипартійну діяльність та індивідуалістські тенденції». З 1956 по 1970 роки знову у КПЛ.

У 1953 році опублікував свою першу книгу.До середини 50-х займався перекладами, есе, драматургією. Став відомий після випуску зборів віршів та виходу 3-х томів прози «Смішні кохання», написаних та опублікованих з 1958 до 1968 року.

У його першому романі «Жарт» (1967) йдеться про сталінізм. Цього ж року Кундера взяв участь у IV з`їзді спілки письменників Чехословаччини, де вперше відкрито прозвучали заклики до демократизації суспільного та політичного життя країни і який розпочав процеси, що призвели до т.зв. Празькій весні.

Після радянської окупації в серпні 1968 року Кундера брав участь у ряді демонстрацій і зборів протесту, за що був позбавлений можливості викладати. Його книги було вилучено з усіх бібліотек Чехословаччини.

У 1970 році за звинуваченням у співучасті в революційних подіях він був повторновиключений із партії, йому було заборонено публікуватися. Його другий роман, «Життя не тут», було видано 1973 року в Парижі.

У 1975 році Кундеру запросили професором до Реннського університету (регіон Бретань, Франція).

У 1979 році чехословацький уряд позбавив його громадянства за книгу «Книга сміху і забуття». Наступні за цією книгою романи були заборонені для видання у Чехословаччині.

З 1981 року Кундера – французький громадянин. Книга «Безсмертя» (1990) була його першим романом, написаним французькою.

Останні його романи — «Неспішність» (1993), «Справжність» (1998), «Незнання» (2000).

Книги Мілана Кундери вважаються класикою XX століття, а сам письменник — одним із найвизначніших романістів другої половини XX століття.

Бібліографія

Поезія

  • Людина – неосяжний сад (Man: A Broad Garden) (1953);
  • Останній травень (The Last May) (1954-1955-1961);
  • Монологи (Monologues) (1957-1964-1965).

П`єси

  • Власник ключів (The Owner of the Keys) (1962);
  • Дві плітки, два весілля (Two Ears, Two Weddings) (1968);
  • Промах (The Blunder) (1969);
  • Жак та його пан (Jakub a його чоловік: Pocta Denisu Diderotovi/Jaques and His Master) (1971).

Романи

  • Жарт (Žert/The Joke) (1965);
  • Смішні кохання (Směšné lásky/Laughable Loves) (1969);
  • Життя не тут (Život je jinde/Life is Elsewhere) (1969 – 1970);
  • Вальс на прощання (Valčík na rozloučenou/The Farewell Waltz) (1970 – 1971);
  • Книга сміху і забуття (1978);

  • Нестерпна легкість буття (Nesnesitelná lehkost bytí/The Unbearable Lightness of Being) (1984);
  • Безсмертя (Nesmrtelnost/Immortality) (1990);
  • Неспішність (La Lenteur/Slowness) (1994);
  • Справжність (L`Identité/Identity) (1998);
  • Незнання (L`Ignorance/Ignorance) (2000).

Есе

  • Про суперечки спадкових (About the Disputes of Inheritance) (1955);
  • Мистецтво роману (The Art of the Novel) (1960);
  • Чеська угода (The Czech Deal)(1968);
  • Радикалізм і ексгібіціонізм (Radicalism and Exhibitionism) (1969);
  • Вкрадений Захід або трагедія Центральної Європи (1983);
  • Мистецтво роману (L`art du Roman/The Art of the Novel) (1985);
  • Порушені заповіти (Les testaments trahis/Testaments Betrayed) (1992);
  • Завіса (The Curtain/Le Rideau) (2005).

 

Галерея