Область	Середньочеська
Район	Кладно
Бургомістр	Дан Іранек
Офіційний веб-сайт	https://www.mestokladno.cz
Історична країна	Чехія
Географічна широта	50°08′35″ північної широти
Географічна довгота	14°06′19″ східної довготи
Територія з кадастру	36,9 км2
Кількість населення	71 654 осіб (2008 рік)

Кладно є статутним містом у Середній Чехії з населенням 71,5 тис. Чоловік. Це найбільше місто в Середньочеському краї.

Місцерозташування та природні умови

Кладно знаходиться за 25 км від Праги у північно-західному напрямку на так званій Кладенській плиті, яка є західною частиною Празького плоскогір`я на кордоні з Кршивоклатською височиною. Південна та західна частини міста розташовані на досить рівнинній місцевості, яка йде від вододілу між річками Влтава та Бероунка. До північного сходу місцевість перетинається декількома невеликими долинами. У місті немає жодної великої річки, лише кілька невеликих струмків. Один із них випливає із Сітенської долини.

Кладно майже весь оточений лісами, оскільки розташований біля околиць лісових масивів Кршивоклатсько і Джбан. У надрах більшої частини території міста та його околиць є поклади чорного вугілля, які на сьогоднішній день в основному вироблені. Ландшафт подекуди відзначений слідами гірничодобувної та промислової діяльності минулих двох століть. Тутне можна не помітити заростаючі терикони порожньої породи після шахт та залізні шлаки. Також тут є Туринський ставок біля села Срби, яке після обвалу частини землі (викликаного діяльністю шахт) та затоплення так званої «панської дороги» почали називати Заплави.

Території, що охороняються

У Врапецькому лісі на східній околиці Кладно знаходиться пам`ятник під назвою «Акулячі зуби». В безпосередній близькості від міста розташовані і інші території, що охороняються (Вінаржська гора, Пашийова драга, Заплави). Природний парк Джбан проходить через північно-західну частину міста. Цікавим також є торф`яна ділянка, що відновлюється, на Тинській річці в місцевості Чабарна.

Площа і висота над рівнем моря

Кладно займає площу 36,96 ² км (з цього 12,75 км ² – ліс). Центр міста (майдан Старости Павла) знаходиться на висоті 381 метр над рівнем моря. Найвища точка – Кожова гора на околиці міста (456 метрів) – знаходиться у лісі. А найнижча – в районі Врапіце (283 метри) – у тому місці, де річка Држетовицька залишає кордон міста.

Ресторан та спостережна вежа на Кожові горі

Кладно в нинішній подобі є агломерацією, що сформувалася за рахунок цілого ряду населених пунктів, які стрімко розвивалися в другій половині 19-го століття (початковий Кладно, Повіт під Кладно, Дубі, Држинь, Врапіце, Розділів, Крочеглави, Штепанов, Мотичин, Гнідоуси).

Історія міста

Вперше про місто Кладно згадується у 1318 році. Вже сама його назва (слово «скарбу» означає чеською колоду) свідчить про розташування колишнього селища біля лісу. Протягом кількох століть все село було у власності розгалуженого лицарського роду Кладенських з Кладно, який володів тут трьома фортецями:
– Нижня фортеця біля нинішньої головної будівлі пошти,
– Верхня фортеця, продовженням якої єкладенський замок,
– Вашкова фортеця на Острівці у напрямку Розділів.

Останнім представником головної гілки роду Кладенських був лицар Зденек Кладенський (померлий у 1543 році), який передав маєток своєму племіннику лицарю Олдржиху Ждярському з Ждяра та його чотирьом синам. Їх рід у першій половині 15 століття переселився в середню Чехію з далекого міста Доуповська в горах на заході Чехії. Третій син Олдржиха, який був дуже впливовим придворним короля Фердинанда I, досяг короля підвищення Кладно до статусу містечка. За вказівкою короля від 22 грудня 1561 Кладно, який мав на той час право влаштовувати ярмарки, обзавівся гербом (синій щит, на якому зображені срібний орел – символ дворянства роду Ждярських – і рись на задніх лапах).

Будинок колишньої аптеки в стилі неоренесансу на проспекті Т.Г.Масаріка

Верхня фортеця була перебудована на розкішний замок середньої величини в стилі ренесансу в 1566 році. Протягом наступних кількох десятиліть місто було підперезане не зовсім міцними міськими стінами.Тим не менш, три пари воріт містечка, а також замок (включаючи старовинний готичний костел Діви Марії) із сусідньою дзвіницею та пізнішими ратушею та каплицею святого Флоріана були мальовничим силуетом аж до першої половини 19-го століття. Вищезгадані будівлі були спробою роду Ждярських зробити з Кладно гідну родову резиденцію, яка відповідала б їхньому суспільному становищу та чималому багатству. Успішним сановником був також лицар Цтібор Тібурці Ждярський (померлий у 1615 році), намісник чеського імператора Матіаша, який заснував у Кладно шпиталь по сусідству з Флоріанською каплицею.

Друга половина 16-го століття була для Кладно сприятливою. Хоча містечко було все ще дуже невеликим (що нараховувало лише близько тридцяти будинків), воно служило центром володінь роду Ждярських. Територія простиралася насамперед у східному тапівденно-східному напрямку до області Червеноуездсько, яка також належала роду. Будучи католиками, Ян Йіржі Ждярський (померлий у 1626 році) та його племінник, спадкоємець кладенського та червоноуездского маєтків Флоріан Єтржих Ждярський під час станового повстання 1619 поставили свої підписи на акті станової конфедерації. Весною 1620 року в Пасові Флоріан Етржих одружився з Алжбетою Короною, донькою одного з найвпливовіших представників княжого роду Ярослава Боржити з Мартиниць – власника сусідньої області Смечна.

Нещастя спіткало Кладно 7 листопада 1620 року, коли місто при поході на Прагу з боку Раковника пограбували польські козаки імператорської інтендантської служби – так звані «давильники». При цьому вони «прихопили» як архів острівсько-святоянського монастиря бенедиктинців (де ховався у своїх католицьких сусідів абат Мартін Битомські, який залишив свій кладенський замок), так і частину сімейного архіву Ждярських. Після поразки станів Флоріан Етржих (померлий 1653 року) було прощено. Більше того, він дочекався підвищення свого панського становища (1622 року), через кілька років став графом (1628 року), а 1631 року – заступником імператора в частині нагляду за виконанням деяких його династичних прав. У 1630 році Фердинанд II з ініціативи графа Флоріана Етржиха підтвердив кладненській міській раді його права і дозволив збільшити кількість ярмаркових торгів, що щорічно проводяться, з одного до трьох.

Флоріан Єтржих з Алжбетою Короною-Мартініцевою в 1623 побудували в Гайку у Унгошта католицьку каплицю (одну з перших в Чехії) на знак подяки за народження сина. Коли в 1623 або 1624 вони дочекалися бажаного сина, то не могли припустити, що Франтішек Адам Еусебіус Серафікус – другий імператорський граф Ждярський – помре в 1670 бездітним. Він заповідає побічної лютеранської гілки Ждярських, що живуть під ім`ям Заер фон Зар у Саксонії, великий кладенсько-червоноуездский маєток, що включає 42 села, за умови, що той звернеться в католицьку віру. Саксонським родичам, які віру не змінили, було, нарешті, виплачено після довгих років суперечок у 76 000 золотих. А кладненський маєтокбуло розділено між п`ятьма сестрами померлого Франтішека Адама Еусебіуса.

Кладно, Крочеглав, Повіт під Кладном, Дубі, Гнідоуси, Moтичин та деякі інші населені пункти дісталися Марії Максиміліану Еву – графині Ждярській, виданій заміж за Славатова з Хлума та Кошумберка, а – за Хирзлова з Ходу. Після смерті 1690 року її спадкоємці – онуки з збіднілого графського роду Ламбергів – продали майно за 132.000 золотих тосканській ерцгерцогині Ганні Марії Франтішці. Це дружина останнього ерцгерцога з роду Медічі – Джіано Гастона – була власницею великих північно-чеських маєтків та великого сусіднього буштеградського господарства, до якого вона хотіла приєднати і кладенські маєтки. Але й у руках Кладно залишався недовго. Оскільки ерцгерцогиня гостро потребувала готівки, то в 1705 році маєток викупили бенедиктинці з багатого та старовинного бржевнівсько-броумівського абатства.

Житловий масив у кварталі Розділів

Завдячуючи старанням дбайливих абатів Отмара Цинського і Бенно Лебла, Кладно знову став розвиватися. Насамперед Бенно Лебл у співпраці з передовим чеським архітектором Кіліаном Ігнацем Дінценгофером надав місту барокового вигляду, залишки якого збереглися і досі.

Був радикально перебудований і зменшений застарілий ждярський замок. Перебудові в дусі елегантного високого бароко, з добудовою двох веж, зазнала Флоріанська каплиця, яка й раніше мала вигляд споруди у стилі бароко. На міській площі було споруджено чудову скульптурну композицію. Протягом воєн про чеську спадщину в 1741-1742 роках дбайливо дбали бржевнівські ченці-бенедиктинці. Які приховували цінності монастиря Святої Маркети від військових реквізицій у лісах на захід від Кладно. В 1780 абат Стефан Раутенштраух розпорядився заснувати два нових поселення – Штепанов у Крочеглав і Розділів на захід від Кладно. Нові поселенці були запрошені із Броумовського регіону. Місто Кладнопроцвітав, але і на порозі 19-го століття він залишався малим, що не має значення містечком серед рідко населеної сільської місцевості. Коли в місті сталася 1814 року пожежа, в ній мешкало лише близько 650 жителів.

Промислове місто

Ще в 1830 році в Кладно була введена в експлуатацію конка, яка служила насамперед для транспортування деревини. Вона проходила з Бруски (нинішній район Прага-Дейвіце) до Вейхубки (нинішній район Кладно-Вейхубка) і була другою залізницею континентальної Європи. Ключовим для історії міста стало відкриття родовищ вугілля 1840 року. У 1850 році було відкрито першу шахту «Луцерна», у 1889 році – металургійний завод «Полді». Кладно став одним із важливих промислових міст Чехії, збільшувалися його населення, площа та значення. Досить активним тут був рух робітників: у місті відбувалися страйки та демонстрації. Кладно був одним із центрів чеського комуністичного руху. Тяжка промисловість негативно вплинула на навколишнє середовище міста.

Після падіння комунізму становище місцевої промисловості через невдалу приватизацію погіршилося. Підприємець Володимир Стеглик за допомогою своєї фірми «Богеміа Арт» придбав сталеливарний завод, який згодом збанкрутував і призвів до припинення виробництва та поділу фірми. Місто досі переживає економічні наслідки цієї приватизації.

Фірми

Під назвою «NKT cables» в даний час працює фірма з випуску електричних проводів і кабелю, історія якої йде в далекий 1865 рік. Продовжувачем традицій фірми “Полді” нині є машинобудівна компанія “Стройірни Полді”. Продукцію колишньої «Полді» виробляють Тржинецький металургійний завод, компанії POLDI Hütte (сталіварний завод, ковальський цех) та Beznoska (хірургічна техніка та імплантати).

Особи

До відомих уродженців міста Кладно потрібно віднести художника та графіка Циріла Боуду, політиків Антоніна Чермака та Петра Пітхарда, скрипаля Йіржі Паноха, мультиплікатора та ілюстратора Зденека Мілера, пісняра Йіржі(Вабі) та Мірко (Мікі) Ріволов та хокеїста Яромира Ягра.

Тут також у різний час жили політик Антонін Запотоцький, письменники Марія Майєрова, Богуміл Грабал та Франтішек Ставінога, сестри Квета та Йітка Валови, художник та поет Йіржі Коларж та художник Карел Соучек.< /p>

Галерея: