Вигляд на Мельник з протилежного берега Лаби

(hidden)

______________________________ Статус:	_______________________________ місто
Умовне позначення населеного пункту:	CZ0206 534676
Область та її умовне позначення:	Середньочеська (CZ020)
Район та його умовне позначення:	Мельник (CZ0206)
Населений пункт з розширеним правомочністю:	Мельник
Історична країна:	Чехія
Територія з кадастру:	24,97 км2
Кількість мешканців:	19 тис.мешканців
Географічна широта:	50° 21` 07″ північної широти
Географічна довгота:	14° 28` 30″ східної довготи
Висота над рівнем моря:	215 метрів
Поштовий індекс:	276 01
Адреса магістрату:	Магістрат міста Мельник, Наместі Миру, 1, 276 01, Мельник
Бургомістр:	Магістр Мирослав Неуманн
Офіц. веб-сайт міста:
Офіц. веб-сайт магістрату:	https://www.melnik.cz
E-мейл:

Положення міста Мельник у межах району та адміністративного округунаселеного пункту з розширеним правомочністю Mельник

Мельник є районним містом у Середньочеській області за 30 км на північ від Праги. Він лежить правому березі Лаби, а навпаки, у неї впадає річка Влтава. Історичний центр міста розташувався на височини, оточеному водним протоком Пшковка.

Територія сучасного міста Мельник була заселена ще в епоху неоліту. В області навколо міста відбувалися події, описані у деяких історичних романах Едуарда Шторха. Згідно з пізніми історіографічними поглядами, Мельник у 9-му та 10-му століттях був центром слов`янського племені пшованів – на місці знаходження сучасного замку знаходилося городище Пшов.

Історія

Початок заселення

Мельник – спочатку слов`янська назва пагорба з подрібнених порід крейди. Перші свідчення заселення цієї області людиною відносяться до епохи неоліту. Згідно з хронікою Косми, місцеве плем`я Пшованов приєдналося до князівського роду завдяки весіллі Борживою з Людмилою, дочкою останнього пшованського князя Славібора. Фортеця Пшов наприкінці 10 століття замінила нова кам`яна фортеця Мельник. Дружина Болеслава II Емма тут карбувала динари з написом Emma regina – civitas Melnic. Тоді ж у Мельнику почали вирощувати виноградну лозу.

13-17 століття

Місто Мельник виникло в 13-му столітті з поселення біля фортеці.Відомість, що свідчить про заснування міста, відсутня. Так що перша згадка, згідно з якою Мельник вважається містом, з`явилася у відомості Пршемисла Отакара II від 25 листопада 1274 року, якій мельничанам для добудови їхнього населеного пункту була дарована частка в доходах від торгівлі на Лабі. Карл IV проголосив на вічні часи Мельник королівським винним містом. Він сам привіз із Бургундії та Шампані винну лозу і сприяв, тим самим, розвитку мельницького виноробства.

У період гуситських воєн, мельничани залишалися в союзі з пражанами. За правління Йіржі з Подебрад місто економічно процвітало. З кінця 15-го століття, однак, почалася стагнація, а потім настав занепад. Ситуація особливопогіршилася після придушення в 1547 антигабсбурзького опору чеських міст і частини дворянства. Король Фердинанд I Габсбурзький конфіскував у міста все майно, наклав на нього суттєвий фінансовий штраф, скасував цехи, встановив у місті правління імператорського намісника. Період після гуситських воєн до Тридцятирічної війни став золотим віком для мельницького виноробства. Розширилися виноградники, багаті городяни фінансували будівництво костелу Святої Людмили та костелу Святої Трійці.

Тридцятирічна війна важко позначилася на Мельнику: часті перебування військ, шведська окупація, мародерство, пожежі, чума. Еміграція багатьох ремісників і виноробів призвела до того, що місто майже обезлюднело. У 17-му та 18-му століттях Мельнику завдавали збитків пожежі, епідемії чуми, сільські повстання та низка неврожайних років.

18-19 століття

З кінця 18-го століття Мельник стає частиною сільськогосподарської зони празької агломерації, а також проміжним пунктом оптової торгівлі та експорту. Його мало торкнулася промислової революції. Колись королівське місто змінилося на майже провінційне містечко. Фабрики тут виникали у зв`язку з розвитком сільського господарства. Типовими для економіки міста були базари, ярмарки, ремесла та традиційне виноробство. З 1850 року місто стало місцем розташування районних управлінь.

Після падіння абсолютизму зростає активність різних культурних та громадських організацій: об`єднання пожежників та чеських бойскаутів «Сокіл», клубів млинських веслярів, чеських туристів та велосипедистів, співочого ансамблю. У той період почав виходити перший місцевий друкований тижневик. Вигідне становище Мельнику принесло прогрес комунікацій – перший пароплав під містом (1845 рік), перша залізниця (1874 рік), міст через Лабу (1888 рік), річкова пристань для навантаження товарів (1897 рік), Влтавський канал (1902-1905 роки) . З 1894 року у місті використовуються телефон та телеграф. Новий спосіб підприємництва сприяв виникненню фінансових установ – Громадянської позичкової каси, ощадної каси, Економічної позичкової каси.

У другій половині 19 століття навколо Мельника успішно розвивалося сільське господарство – вирощувалися пшениця, пивоварний ячмінь, овочі, фрукти, виноград. Торгівля аграрними продуктами була дуже жвавою. 1868 року в місті було збудовано цукровий завод.

Наприкінці століття в Мельнику виник ряд спеціальних шкіл. Наприклад, у 1881 році – виноробна школа (перша свого роду в Чехії) – нині Вища спеціальна та Середня садівнича школа, у 1897 році – школа плетіння кошиків, у 1910 році – гімназія. Розвиток області зупинила Перша світова війна.

20-е століття

У роки Першої республіки (1918-1938 рр.) у місті багато будувалося, тоді були споруджені, зокрема, будівлі районної адміністрації, будинки культури, пошти. В 1928 закінчилося будівництво великого торгового порту на Лабі, споруджувалися комунікації, каналізація, проводилася електрифікація. У 1911, 1922 та 1933 роках проводилися свята завершення збору винограду. З 1933 це стає щорічною традицією, якої дотримуються досі (хоча і в іншій формі). 1938 року, після втрати прикордонних районів, північна частина Мельницького району стала безпосередньо сусідити з «рейхом».

Конец Другої світової війни жителі Мельника відсвяткували 13 травня 1945 року разом з воїнами радянської та польської армій (про що нагадує пам`ятник із написом: «Генерал Kароль Сьверчевскі» у невеликому парку біля суду ) та з партизанами.Наразі в Мельнику знаходиться штаб-квартира низки організацій, зокрема Цеху чеських виноробів.

Визначні місця

Історична площа в Мельнику

Млинницький пагорб пронизаний мережею підземних приміщень, що виникли не тільки завдяки виноградарству. Тут є найширша в Чеській Республіці криниця.
– Місто аналогічної назви (щоправда, що пишеться інакше – Мелник) є в Болгарії в Благоєвградській області, причому, він теж багатий на виноробську традицію.
-При погляді на північне крило замку видно статую Карла IV роботи скульптора Йозефа Макса з 1878 року.

Особи, пов`язані з Мельником

(Прізвища тих, хто народився в Мельнику, виділені жирним шрифтом).

Пам`ятник Віктору Дику в Мельнику

– Войтех Будінскі-Крічка;
– Віктор Дик;
– Франтішек Фрідріх;
– Kaрел Форжт – перший директор Виноградо-фруктової школи у Мельнику;
– Oтакар Ярош;
– Ян Йіндржих Люксембурськи;
– Ян Войтех Гемеріх – лицар із Нойберга;
– Ян Едуард – лицар із Нойберга;
– Наталена Корольова;
– Леош Кубічек;
– Ярослав Кромбхольц;
– Людмила;
– Емма (княжна) – ініціатор карбування динарів;
– Карл IV;
– Йіндржих Матієгка;
– Йіржі Малі – учень Йіндржиха Матієгкі;
– Вінценц Маковський;
– Йозеф Вацлав Мислбек – майстер, який прикрасив початкову школу на вулиці Й.Сейферта (зображення ангелів над головним входом);
– Ян Палах;
– Арношт Петс – засновник садів у Полаб`ї;
– Богуслав Фейкс – директор Садівничої школи у 1954-1970 роках;
– Франтішек Маркус – працював у Садівницькій школі, пізніше був директором Помологіцького інституту у Брно-Богуниці;
– Aдольф Фішер – працював у Садівницькій школі, пізніше очолив Виноградо-фруктову школу у Модра на Словаччині (нині – Середня Виноградо-фруктова школа у Модра);
– Ярослав Смолак – працював у Садівницькій школі, пізніше працював у Помологіцькому інституті У Празі-Рузині;
– Вільям Краузе-син (доцент, інженер, кандидат наук) – засновник Винного дому «Бахус», помер у 2004 році у віці 54 років, син Вільяма Краузе;
– Ярослав Сейферт;
– Вацлав Ліви;
– Каміл Хільберт;
– Йозеф Швагровський;
– Oлдржих Венцл;
– Йіржі Загайські;
– Франтішек Жилка;
– Антонін Запотоцький – майстер кам`яних робіт на цвинтарі;

Особи, що живуть нині

– Вацлав Дробни;
– Kaтержина Жак;
– Ольга Виходилова (народилася 7 травня 1949 року) – академічна художниця, оформителька та графік, ілюстратор. Член Спілки чеських художніх графіків “Голлар”;
– Рудолф Край;
– Ян Морава;
– Вільям Краузе-батько;
– МаріяДолістова;
– Йіржі Лобкович;
– Петро Недома;
– Олександр Онищенко;
– Ленка Шмідова;
– Павло Вербірж;
– Kaтержина Вінтерова;
– Ян Живни.

Околиці Мельника

З Мельника серед іншого видно пам`ятну гору Ржип, а при хорошій видимості – і Чеське Середньогір`я. До об`єкта, що дуже добре спостерігається з Мельника, відноситься Кокоржинсько з піщаними скелями і готичним замком Кокоржин 14 століття.

У місті Мельник знаходиться Управління заповідної області Кокоржинсько. На лівому березі Лаби приблизно навпроти Лібехова біля села Горні Почапли (приблизно за 9 км від центру міста) розташована теплоелектростанція Elektrárna Mělník. Цікавим є також вид околиць міста з Вразовської спостережної вежі.

Мери міста

– Мирослав Нойманн (Громадянська Демократична партія) – з 2002 року;
– Зузана Лішкова (Громадянська Демократична партія) – 1998-2002 роки;
– Іван Вацлавік (Громадянська Демократична партія) – 1994-1998 роки;
– Йозеф Тикал – з 1919 року до 1944 року

Членування міста

Мельник формують дві кадастрові території: власне, Мельник і Вегловіце. Місто немає чітко визначених частин населеного пункту. До міста були поступово приєднані навколишні села, які пізніше злилися з містом у єдину забудову та сьогодні враховуються як базові житлові мікрорайони.До них, зокрема, відносяться: Блата, Хлоумек, Млазіце, Подолі, Пшовка I та II, Роусовіце та Рибарже.

Галерея: