Їх введення підтримує переважна більшість громадян Чехії (близько 75%), які вважають, що з початком військових дій в Україні національна безпека країни опинилася під серйозною загрозою, і тому необхідно заборонити чи серйозно обмежити доступ до російських інформаційних ресурсів (на даний момент за погодженням з органами безпеки вже було заблоковано декілька інтернет-сторінок). З іншого боку, є ті, які довіряють даним, що виходять з Москви, через що вони виступають проти введення обмежень.

У плані того, що являє собою дезінформація, серед представників юридичного освіти в Чехії і експертів, що займаються цією проблематикою, немає єдиної думки.Але, як зазначає Нікола Горжейш, який досліджує цей феномен, однозначно те, що сама проблема є надзвичайно актуальною для всього суспільства.

Близько 50% дотримуються думки, що джерелами дезінформації виступають окремі особи (або групи), і робиться це навмисно.

span>

25% населення впевнені, що зміст журналістських матеріалів часто визначають підприємці, які виступають їх замовниками за певну суму на рахунку в банку Чехії. А ще близько 20% думають, що дезінформація, за фактом, є тими даними, які не розміщуються в ЗМІ. Ну, і понад 70% висловлюються за перешкоджання дезінформуванню населення, що говорить про дуже високий рівень згоди щодо цього.

Як кажуть фахівці, у цьому плані джерелом найбільш сильних загроз виступають соцмережі та електронна пошта. Також наголошується, що на території Чехії значне охоплення аудиторії мали веб-ресурс Sputnik та ТБ-канал Russia Today, які з березня поточного року заблоковані Євросоюзом.