Дечин, Чехія

   

Місто Дечин (по-чеськи Děčín, німецькою Tetschen-Bodenbach) розташований у північній Чехії при злитті річок Лаба та Плоучниці. З 1 липня 2006 року він є містом із власним статусом. Територія міста становить 118,04 км², чисельність населення дорівнює 52 тисячам жителів. Місто Дечин є частиною Дечинського району, що має загальну площу 909 км² і налічує приблизно 135,5 тисячі жителів. Дечин є великим річковим портом, важливим залізничним перехрестям, перебуває на перетині кількох відомих автомобільних трас.

Сучасний Дечин сформувався на базі двох спочатку самостійних міст. Перший з них – власне Дечин на правому березі Лаби (раніше називався німецькою Tetschen) разом зі Старим містом. Другий – Підмокел на лівому березі (німецькою Bodenbach). У 1942 році обидва міста об`єдналися в одне під німецькою назвою Tetschen-Bodenbach. З 1947 року місто має коротку назву Дечин.

Місто Дечін використовує колишній герб королівського міста – ним є чеський двовостий лев, що тримає рибу, з короною на червоному тлі.

Місцезнаходження

Дечин є найнижчим містом в Чеській Республіці. Його центр знаходиться на висоті 135 м над рівнем моря. Дечин лежить при злитті Лаби, Плоучниці та Йиловського струмка. Територія міста дуже велика і рельєфна, вона знаходиться на стику трьох великих гірських масивів – Дечинських стін, Лабського пісковика та Чеського Середньогір`я. Центр Дечина знаходиться приблизно в 25 км на північ від міста Усті-над-Лабем, в 31 км на північний захід від міста Чеська Липа, в 35 км на північний схід від міста Теплиця і в 14 км на південь від державного кордону з ФРН(п>граничний пункт Гренсько-Шмилка).

Історія

Перша письмова згадка про Дечину відноситься до 1283 року. Перший населений пункт тут був заснований уброду, біля переправи через Лабу, яка була частиною важливого тоді торгового шляху.Дечин

На вершині скелі, де пізніше звели замок, спочатку було побудовано дерев`яне городище Пршемислівців, яке служило як центр управління і оборони. У XVIII столітті на місці городища було збудовано готичний кам`яний замок. /a>, поряд з яким король Пршемисл Отакар II розпорядився заснувати королівське місто.

У XIV столітті місто, що знаходилося тоді прямо біля річки, спіткало кілька повеней. Тому його центр було перенесено вище – приблизно туди, де знаходиться нинішня Масарікова площа у Дечині. У той період місто мало право займатися торгівлею, річковими перевезеннями та рибальством.

У часи гуситської революції місто кілька разів постраждав від пожежі. У XVI і XVII століттях відбувалася часткова зміна власників дечинського маєтку. Після зміни трьох власників власником маєтку став рід лицарів із Брюнау (Бинов). У період їх правління відбувався швидкий розвиток торгівлі та ремісничого виробництва. У місті працювали майстерні з виробництва цегли, вапна та каменоломні. Важливими джерелами доходів були річкова пристань, кораблебудівна верф та поромна переправа.Як власність роду лицарів із Брюнау місто процвітало аж до Тридцятирічної війни.

У 1628 році маєток був проданий роду Тюн-Хохенштейнів. У період Тридцятирічної війни значення Дечіна знову знизилося. У цей період Тюн-Хохенштейни розпочали значну реконструкцію міської фортеці з метою її перебудови до барокового замку, оточеного садами. Подальший розвиток приніс Дечину XVIII століття, коли місто було позбавлене статусу фортеці. Тюн-Хохенштейни знову перебудували замок, цього разу надавши йому класичного вигляду, який зберігся до теперішнього часу. Активізувалась річкова торгівля по Лабі.

Значним стимулом для подальшого бурхливого розвитку міста стало введення в експлуатацію 8квітня 1851 року залізничної магістралі Прага-Дрезден. Ця магістраль, прокладена лівим берегом Лаби, ознаменувала перетворення Дечина на важливий промисловий центр. Особливо активно почало розвиватися село Підмокли, через яке пройшла магістраль. У 1874 році Дечин перетворився на залізничний вузол, пов`язаний з містами Теплиці, Ческе Кам`яниці та Усті-над-Лабем (на правому березі річки). Було збудовано залізничний міст через Лабу. Поряд із залізничним транспортом, розвивалося річкове пароплавство. У Підмоклах зростали індустріальні підприємства, розвивалося житлове будівництво, завдяки чому в 1901 році село була перетворена на місто, де в 1914 році налічувалося близько 20 тисяч жителів.

У військовому 1942 році Дечин і Подмокли, разом із населеним пунктом Старе Місце, були об`єднані в одне місто під загальною назвою Дечин. Це було підтверджено і після війни – у 1945 році, коли до міської агломерації, що виникла, були включені населені пункти Розбелеси, Хроховиці, Желениці, Вілсниці, Бинів, Біла, Болетиці, Небочади, Бржезини.

За часів комунізму в місті продовжилося будівництво. Подальший розвиток набула промисловість, завдяки житловому будівництву збільшилася чисельність населення. В 1960 Дечин став центром дуже численного Північно-Чеського району, що займав 909 км² території і налічував 130 тисяч жителів.Великі мікрорайони, забудовані панельними будинками, виникли в 60-80-х роках XX століття в Старому місці, в Болетицях-над-Лабем, в Желеницях, в Бинові, на Бржезінах і в Новому місці. На жаль, від цієї забудови особливо постраждав історичний центр старого Дечіна. У ті часи, завдяки будівництву сучасної пристані, перевантажувального терміналу в Лоубі і знову значення перевезень по Лабі, Дечин став найважливішим чеським портом. 1980 року до Дечину були приєднані інші населені пункти, зокрема сусідні Долні Жліб та Лісна.

Пам`ятники

Дечин є центром туризму дуже привабливою областіЧесько-Саксонська Швейцарія. Значна частина Дечина входить до складу ландшафтної зони «Лабські пісковики», що охороняється. Дечин, однак, відомий не лише завдяки своїм природним красам. Найбільшою архітектурною пам`яткою у місті є Замок Дечин. Він знаходиться на скелі, над злиттям річок Лаба та Плоучніце, на правому березі Лаби. До 1932 року він був майном сім`ї Тюнів, потім став власністю держави, яка перетворила замок на казарму, що проіснувала до 1991 року. Наразі замковий комплекс проходить етап складної реконструкції. До замку веде під`їзну колію «Довга їзда» – вирубана в скелі дорога, яка обмежена з обох боків високими стінами. Замкові сади та парки проходять і під скелею, всередині якої, як частина паркової колії, прокладено короткий скельний тунель. Далі шлях до замку йде ланцюговим мостом, що піднімається і опускається за допомогою млинового приводу.

ДечинІншими визначними пам`ятками є старовинні дечинські мости XVI-XVII століття – Староміський міст через річку Плоучниці, що знаходиться в досить непривабливому місці біля транзитної комунікації, і Овчий місток – короткий, побудований для подолання Йиловського струмка. .На Масариковій площі в Дечині також знаходиться кілька історично цінних об`єктів, починаючи від фонтанів у стилі бароко, та кінчаючи будинками для городян. Неподалік площі стоїть барочний Костел святого Вацлава і Блажія. Варто згадати також будівлю синагоги початку ХХ століття у Підмоклах, що знаходиться на шляху до Пастирської стіни. Ця синагога розташована у кварталі вілл, збудованих свого часу у стилі «арт-нуво». Домінантою всього Дечина є, власне, Пастирська стіна із зоологічним садом і панорамним рестораном, що реставрується нині.

До інших пам`яток та визначних пам`яток Дечина відносяться:

  • Костел святого Вацлава і Блажія – спочатку готичний, закінчений в 1310, знищений в 1749, і зновувідбудований у 1754-1778 роках. За часів імператора Йозефа II костел було перетворено на склад, у 1878 році він був відновлений як храм. Барковий неф із довгастими трибунами закінчується прямокутним пресвітером, ризницею та каплицею святої Анни. Над тривісним фасадом із пілястрами височить призматична вежа. Інтер`єр костелу – переважно у стилі бароко, деякі елементи – у стилі класицизму. Головний вівтар – з другої половини XVIII століття. Поруч із костелом знаходиться барочна каплиця Діви Марії з 1726 року, прикрашена скульптурами.
  • Костел святого Хреста – збудований у 1687-1691 роках після пожежі колишнього костелу. Барковий неф з бічними каплицями та трибунами, поперечним нефом, куполом (над їх перехрещенням) та прямокутним пресвітером. Над фасадом – аттика зі скульптурною окрасою. Стіни прикрашені багатими фресками із сюжетами з легенди про Святого Кріста, а на звороті пресвітера – фреска Воздвиження Святого Хреста. Інтер`єр костелу – переважно у стилі бароко та рококо. Костел з`єднаний критим переходом із замком.

    Костел святого Франтішека Серафінського в Підмоклах – псевдоромантичний, з 1856 року, однонефовий з полігональним пресвітером і бічними каплицями. Найбільшу цінність представляє ренесансний головний вівтар з 1605 року. title=”Дечін Чехія” src=”https://czholding.com.ua/wp-content/uploads/assets/site-gallery/Julie/deshin.gif” alt=”Дечин” width=”300″ height=”200″ />

  • Євангелічний костел у Підмоклах – псевдоромантичний та псевдоготичний з 1881 року.
  • Костел святого Вацлава в Розбелесах – побудований в 1579 на місці більш раннього костелу, в 1731 знесений, згодом знову відбудований. Барковий костел має неф з восьми сторін, довгастим пресвітером, двобаштовим фасадом і мансардним дахом. Інтер`єр сформувався переважно у XVIII столітті. Написи кам`яним шрифтом створено в XVII столітті.

    Костел святого Франтішека Ксав`єрського в Білі – пізньобарочний з 1787 року, однонефовий з вузьким та закритим з трьох сторін пресвітером, ризницею та призматичною вежею над фасадом, прикрашеним скульптурами. Інтер`єр – у стилі бароко, головнийвівтар – псевдобарочний.

    Довгастий неф з полігональним пресвітером, поперечним нефом та вежею. У каплиці поховано власників дечинського маєтку роду Тюн-Хохенштейнів.

  • Баркова каплиця при воротах на «Довгу їзду».
  • Годинник святої Трійці, побудований у стилі бароко, з першої половини XVIII століття.
  • Баркова каплиця у Старому Місті.
  • Кам`яний міст через Плоучниці, збудований у стилі ренесанс у 1564-1569 роках, зі скульптурною композицією святих Яна Непомуцького, Вацлава та Віта, створеної Михайлом Й.Брохофом.
  • Овечий міст у Підмоклах – ймовірно з XVII століття.
  • Фонтани – пізньобарковий восьмигранний фонтан при Костелі святого Вацлава та Блажія, а також фонтан на Масарикової площі з 1907 року.
  • Стара ратуша – псевдоготична з 1842 року (нині – районний суд).
  • Міський будинок – псевдоготичний з 1844 року (нині – окружний суд).
  • Будинки – особливо спочатку ренесансний № 81 зі збереженим порталом у стилі саксонського ренесансу, здебільшого спочатку ренесансні або барочні будинки під номерами 83, 165, 12 (колишня лікарня з 1673 року) , 14 та 234. Цікаві також будинок № 163 з порталом у стилі рококо та барельєфом Бога Отця, та емпіровий двоповерховий будинок № 21 з 1819 р.

  • Будинки у Підмоклах – особливо на Теплицькій вулиці та на Гусовій площі.
  • Музей – спочатку мисливський особняк з 1753 року, перебудований і розширений у першій половині XIX століття. Одноповерховий чотиригранний будинок.
  • Палац у Бинові – з другої половини XVI століття, розширений у 1605 році. З 1835 року у ньому була пральня. Одноповерхова будівля, яка має два крила, з мансардним дахом та ренесансним порталом з 1605 року.

  • Ресторан «Пастирська стіна» з 1905 року.
  • Ліфт на Пастирську стіну – Дечин був єдиним містом уЧеській Республіці, чий міський громадський транспорт мав спеціальний ліфт на Пастирську стіну (нині він не використовується).
  • Зоологічний парк.

Галерея