Голова чеської контррозвідки BIS попередив про приховані загрози національній безпеці
Генерал Міхал Куделка оцінив імовірність конфлікту між Росією та НАТО
У ці ж дні, 25 травня 2026 року, директор Служби безпеки та інформації (BIS — чеської цивільної контррозвідки) генерал Міхал Куделка виступив із розгорнутою аналітичною заявою, присвяченою гібридним та прямим загрозам для Чеської Республіки. Його виступ збігся з публікацією звітів європейських аналітичних центрів про зрослу активність іноземних спецслужб у Центральній Європі.
Голова контррозвідки торкнувся теми потенційного прямого військового зіткнення між Російською Федерацією та Північноатлантичним альянсом. За оцінкою BIS, на сьогодні Москва не має достатніх ресурсів, техніки та живої сили для проведення масштабної наступальної операції проти НАТО, порівнянної за масштабами з вторгненням в Україну у 2022 році. Більша частина боєздатних російських сил зв’язана затяжними бойовими діями.
Однак Куделка підкреслив, що це не привід для розслаблення. Теоретично Кремль може наважитися на обмежену, локальну військову провокацію проти однієї з держав Балтії або східного флангу НАТО. Метою такої операції буде не захоплення територій, а перевірка статті 5 Статуту НАТО на міцність — Москва хоче побачити, наскільки швидко, рішуче та одностайно відреагують західні союзники. Якщо реакція виявиться слабкою або запізнілою, це зруйнує довіру до альянсу. У зв’язку з цим Куделка закликав чеських політиків та європейських партнерів демонструвати «абсолютну єдність та непохитну готовність до колективної оборони».
Зниження ефективності класичного шпигунства та зростання диверсій
Торкаючись ситуації всередині самої Чехії, генерал Міхал Куделка відзначив важливе позитивне зрушення: класичний російський вплив через агентурні мережі та традиційні дипломатичні канали зараз діє в Чехії набагато менш ефективно, ніж на те розраховують у Москві. Масові вислання співробітників російського посольства в Празі у попередні роки (починаючи зі справи про вибухи у Врбетіце) практично паралізували легальну резидентуру.
Менше з тим, загроза трансформувалася. Замість класичного шпигунства на перший план вийшли кібератаки на чеські державні інституції, лікарні та транспортну систему, а також фінансування радикальних угруповань через криптовалюти. Особливе занепокоєння BIS викликають спроби організації диверсій та підпалів чужими руками — так званий феномен “sabotage for hire” (саботаж за наймом), коли через анонімні Telegram-канали вербуються місцеві маргінали або радикально налаштовані громадяни для здійснення підпалів об’єктів інфраструктури за невелику грошову винагороду.
Як приклад Куделка нагадав про інцидент із підпалом великого промислового об’єкта в місті Пардубіце, що стався в березні, розслідування якого виявило чіткий іноземний слід. Служби безпеки Чехії зараз працюють у режимі підвищеної готовності для запобігання аналогічним атакам на залізничні вузли та склади.
Близькосхідна криза та ризики радикалізації лівих рухів
Окрему увагу в доповіді BIS було приділено затяжному конфлікту на Близькому Сході, який продовжує чинити прямий деструктивний вплив на безпеку всередині Європи. За словами Куделки, ескалація в арабському регіоні посилює глобальну напруженість і провокує небезпечну поляризацію та радикалізацію частини європейського суспільства.
Чеська контррозвідка фіксує тривожні тенденції: на тлі близькосхідних подій в Європі, включаючи Чехію, спостерігається пожвавлення та зростання активності ліворадикальних та анархістських екстремістських груп. Генерал Куделка провів історичну паралель, попередивши, що нинішня динаміка нагадує зародження лівого тероризму 1970–1980-х років у Західній Європі (таких організацій, як RAF у Німеччині чи «Червоні бригади» в Італії). Під гаслами антиглобалізму та захисту прав пригноблених ці сучасні осередки можуть перейти від мирних протестів до насильницьких дій проти урядових будівель, корпорацій та американських об’єктів у Чехії. BIS посилює моніторинг подібних радикальних платформ у чеському сегменті інтернету.
Читати також: Номінальний сервіс у Чехії