У Чехії ліміт 80 000 євро (точніше — 2 млн CZK на рік) стосується обовʼязкової реєстрації як платника ПДВ (DPH) для одного платника податків.
Тобто якщо юридична особа або ФОП (OSVČ) перевищить цей оборот — вона зобовʼязана зареєструватися платником DPH.

Але тут важливі нюанси:

1. Повʼязані особи (spojené osoby)
   Податкове законодавство та практика Фінансової адміністрації Чехії (Finanční správa) розглядають компанії, які формально різні, але фактично ведуть спільний бізнес (одні власники, одні директори, спільний персонал, одна адреса, одна діяльність) як єдиний податковий субʼєкт. У такому випадку обороти можуть сумуватися, і податковий орган може зобовʼязати їх стати платниками ПДВ.

2. Штучне дроблення бізнесу (rozdělení činnosti)
   Розподіл діяльності на кілька фірм з метою уникнення ПДВ визнається зловживанням правом (zneužití práva). Це ризиковано: податковий орган може нарахувати ПДВ заднім числом, а також штрафи і пеню.

3. Законні варіанти оптимізації

   • Якщо це справді різні напрями бізнесу — з різними ринками, різними власниками та управлінням — кілька компаній можуть існувати без проблем.

   • Можна розглянути добровільну реєстрацію платником ПДВ, коли це вигідно (наприклад, коли контрагенти теж платники — і це не підвищує кінцеву ціну).

   • Існують структури типу неприбуткова організація (nezisková organizace), spolek, де ПДВ застосовується обмежено.

   • Для B2B операцій всередині ЄС часто вигідніше бути платником DPH, ніж дробити бізнес.

👉 Тобто формально «розбити» бізнес на кілька юросіб лише для збереження статусу неплатника ПДВ — це ризикована схема, яка може бути визнана обходом закону.