У Чехії настав один із найнапруженіших політичних моментів за останні роки: десятки тисяч громадян вийшли на вулиці Праги та інших міст, щоб висловити підтримку президенту Петру Павелу та продемонструвати своє невдоволення діями нового уряду. Ці протести стали відповіддю на загострення конфлікту між главою держави та виконавчою владою, сформованою після парламентських виборів 2025 року.

Причиною напруження стало рішення президента не затвердити призначення суперечливого міністра довкілля — це поставило під сумнів баланс між президентською владою та повноваженнями уряду. Новий міністр, запропонований правлячою коаліцією, раніше публікував у соціальних мережах висловлювання, які багато чехів визнали неприйнятними та дискримінаційними. Президент Павел обґрунтував своє рішення турботою про моральну репутацію влади та захист демократичних цінностей. Це викликало різку реакцію правлячої коаліції, до якої входять партія ANO на чолі з колишнім прем’єром Андреєм Бабішем і два більш радикальні праві союзники. Представники коаліції звинуватили президента у перевищенні повноважень і спробах стримати демократичне волевиявлення виборців, висловлене на парламентських виборах.

Акції протесту, організовані громадськими рухами, зібрали, за оцінками організаторів, до 80–90 тисяч людей лише в Празі. Люди заповнили Староміську та Вацлавську площі, багато хто прийшов із прапорами Чехії, Європейського Союзу та України. Учасники акцій звертали увагу не лише на конфлікт усередині політичної еліти, а й на загрози свободі слова, правам людини та євроатлантичному курсу країни. У низці міст, зокрема Брно, Оломоуці та Пльзені, також відбулися акції солідарності.

Президент Павел, звертаючись до людей, подякував за активну громадянську позицію та підкреслив, що така участь відображає силу громадянського суспільства і готовність народу відстоювати шлях, який, на його думку, забезпечує безпеку та стабільність Чехії. Він наголосив на важливості збереження спокою та поваги до законів, але й на необхідності не боятися висловлювати свою думку на підтримку правових принципів і європейської солідарності.

Водночас міністр закордонних справ та інші представники уряду дали зрозуміти, що мають намір продовжувати курс, обраний після виборів, і не визнають спроб президента перешкоджати формуванню та діяльності кабінету міністрів. Деякі представники влади навіть заявили, що ігноруватимуть консультації з президентською адміністрацією з питань внутрішньої політики.

Експерти вважають, що нинішня криза може перерости у тривале протистояння, здатне зачепити не лише інституційну стабільність, а й зовнішньополітичний курс країни, особливо щодо участі Чехії в європейських ініціативах, зокрема допомоги Україні. Уже заплановано нові демонстрації, а політичні сили готуються до переговорів у пошуках виходу з ситуації.