У Чехії виникла енергетична криза: аналіз доходів і витрат держави

У Чехії виникла енергетична криза: аналіз доходів і витрат держави. Міністерство фінансів Чехії представило детальний аналіз фінансових наслідків енергетичної кризи для державного бюджету. Згідно з опублікованими даними від аналітичних організацій Чехії, попри запровадження низки надзвичайних заходів, баланс між екстреними витратами та доходами залишається негативним.

Міністр фінансів Збинек Станюра підтвердив, що так званий «податок на вітрові доходи» діятиме щонайменше до 2025 року. Це рішення викликане тим, що надходження від різних надзвичайних податків поки що не покривають витрати держави, пов’язані з енергетичною кризою.

За розрахунками міністерства, до кінця 2024 року дефіцит між надзвичайними витратами й доходами становитиме близько 35 мільярдів чеських крон. Загальну суму екстрених витрат оцінюють у 130 мільярдів крон, включно з підтримкою енерговитратних компаній у Чехії та домогосподарств. Очікувані надзвичайні доходи становлять близько 95 мільярдів крон, здебільшого завдяки податкам на надприбуток і надприбутки.

Цікаво зазначити, що дивіденди енергетичної компанії ČEZ не були включені в розрахунок надзвичайних доходів. Це рішення ґрунтується на методології Євростату, згідно з якою дивіденди не вважаються «разовим» надзвичайним доходом.

Продовження дії податку на надприбутки викликало невдоволення серед міноритарних акціонерів ČEZ, які вважають цей захід дискримінаційним. Вони стверджують, що держава навмисно створює додаткові витрати для виправдання продовження дії податку.

Нагадаємо, що запровадження надзвичайних податків було зумовлене різким зростанням цін на енергоносії після початку російської агресії в Україні 2022 року. Енергетичні компанії та банки отримали значний прибуток у цей період, і держава прагнула використати частину цих прибутків для пом’якшення наслідків кризи для населення та бізнесу.

Отже, у Чехії виникла енергетична криза: аналіз доходів і витрат держави. Ситуація залишається складною, і уряду Чехії належить знайти баланс між необхідністю поповнення бюджету і підтримкою економіки в умовах подальшої нестабільності на енергетичному ринку.