Місто має намір і в період кризи виділяти на будівництво колекторів сотні мільйонів на рік
Інвестиції у будівництво колекторів, підземних тунелів, якими проходять енергетичні мережі, не повинні обмежуватися і в період економічної кризи. Столиця має намір, за словами шефа компанії Kolektory Praha Oтакара Чапека, інвестувати щороку у розвиток підземних комунікацій приблизно 350 мільйонів крон. У цьому їй не допоможуть фонди Європейського Союзу, тому що Прага, будучи багатим містом, на них, на відміну, наприклад, від Острави, не може розраховувати.
Конкретні плани прокладання подальших колекторів підтвердив і заступник мера Павло Клега. На його думку, ще цього року розпочнеться будівництво колектора, який пройде під Влтавою паралельно з Головковим мостом.
Клега та Чапек аргументували запланований ремонт Главкова мосту тим, що ним проходять інженерні мережі. Якби не існував біля мосту колектор, то, за словами Клега, необхідно було б збудувати тимчасову комунікацію. Витрати на її прокладку були б більш менш співставними з будівництвом підземного тунелю.
У колекторах різні компанії та особи розміщують з комерційною метою свої мережі – не лише водо- газо- та електропостачання, але також оптичні кабелі для Інтернету або кабельного телебачення. Перевагою є легкість ремонту, моніторингу мереж, сталість середовища, в якому вони знаходяться: температура близько 12 ° C протягом усього року на глибині 11-42 метрів від поверхні. Щоправда, при їх спорудженні нерідко зустрічаються археологічні знахідки.
На думку Чапека, Прага цим будівництвом лише підтвердить своє лідерство: нині коридори під центром та іншими кварталами Праги протягнулися на 90 км. „Прага суттєво випередила всі столиці ЄС“, – заявив Чапек.
З його слів, йдеться не тільки про масштаб, а й про системи, що забезпечують, які приїжджають вивчати і заморські фахівців. Дивують, зокрема, ефективна вентиляційна система або ізоляція кабелів, що самогаситься. Кажуть щовентиляція настільки ефективна, що навіть при витоку газу запобігає загрозі вибуху. “Якби в колекторі хтось ходив із цигаркою, що взагалі-то заборонено, то нічого б не трапилося”, – додав Чапeк.
„Спостереження за станом колекторів ведуть 45 тисяч елементів. Це найсучасніша система у всій Європі, яка здійснює моніторинг, наприклад, відмінностей температури, миттєво реагує на чийсь незаконний вхід“, – зазначив Чапeк. Празьке підземелля приваблює туристів. За словами Чапека, його відвідування розпродано за два місяці наперед. Зате безхатченки, кажуть, мають з колекторами невдалий досвід.
Зараз будується колектор, який має з`єднати Вацлавську площу з Карлівською площею з відгалуженням до вулиці В Ямі. Крім того, після провалу дорожнього покриття на вулиці Водичці, за словами Чапека, вдалося, наприклад, оздоровити фундамент палацу Люцерна. Лише після закінчення спорудження цього колектора має настати черга низки інших робіт на Вацлавській площі, де планується розмістити підземні гаражі та комерційну зону.
Перші колекторні тунелі в Празі стали прокладатися в 1973 році.
Петро Яниш, «Правo»