Просування слов`ян до Чехії відбувалося правдоподібно з середини річок Одри та Дніпра. Перші згадки про слов`ян у Чехії античних авторів хронік відносяться в основному до першого століття нашої ери. Слов`яни спочатку називаються Венеді-Венеті пізніше найчастіше Анти-східні або Склавіні, Склаві, Славі-західні слов`яни. Слов`янське населення приходило на територію Чехії декількома хвилями з різних напрямків Східної Європи. Перший історичний документ, що згадує про присутність слов`ян біля Чехії, належить до 512 року коли німецьке плем`я Херулов просувалося з Австрії через слов`янські племена північ, у свою початкову батьківщину Скандинавію. Візантійський літописець Прокопій вказує, що їхнє повернення проходило “через всі слов`янські народи”. Після відходу іншого німецького племені Лангобардов у 568 р. до Італії від кінця 6 ст. слов`яни стають єдиними господарями Чехії. Найдавнішим проявом слов`янської культури біля Чехії є кераміка так званого празького типу. Слов`янські поселення у Чехії підтвердив літописець готичного походження Йорданес. Близько 551 р. він пише про середньоєвропейські Склавани.

У 60 роках 6 ст. відбулися грабіжницькі набіги на Чехію аварів – турко-татарських племен.По дорозі із середньої Азії на захід, найімовірніше, авари зустрілися зі слов`янами у Чехії. Що підтверджують археологічні знахідки. Панування аварських кочівників визнали і слов`яни на мешканців території Чехії, хоча не можна точно окреслити кордон прямої аварської влади. Найбільша кількість даних про цей період історії Чехії приносить манускрипт Історія Франкоруму з середини 7 ст. написаний у Бургундії і званий хронікою ченця Фредегара. Слов`яни вважалися “холопами” платили аварам данину і мали воювати за них.