Kolin (Kolin), Чехія

Герб і прапор міста Колін

_______________________________

Статус:

_____________________________
місто
Умовне позначення населеного пункту: CZ0204 533165
Область: Середньочеська
Район: Колін
Населений пункт із розширеним правомочністю: Колін
Історична країна: Чехія
Розмір кадастру: 34,97 км2
Кількість населення: 30,8 тис.людина (2006 рік)
Географічна широта: 50° 01` 41“ північної широти
Географічна довгота: 15° 12` 05“ східної довготи
Висота над рівнем моря: 220 метрів
Поштовий індекс: 280 02
Адреса магістрату: Міський магістрат Коліна, Kaрлове наместі 78, 280 12, Koлін
Бургомістр: Йіржі Буржич
Офіційний веб-сайт: https://www.mukolin.cz
Е-мейл:

Колін (німецькою мовою: Kolin або Köln an der Elbe) є містом (раніше – районним) на сході Середньочеської області на річці Лаба. Має 30 тисяч мешканців та площу розміром 3500 гектарів із середньою висотою 220 метрів над рівнем моря. Важливе залізничне перехрестя. У місті є хімічна, автомобільна, машинобудівна, харчова та поліграфічна промисловість.

Етимологія

Назва «Колін» походить від старочеського слова «колиті», тобто «вбивати кіл, коли» і пов`язане зі становищем Старого Коліна в області злиття річок Кленарка і Лаба, яка часто піддавалася повені. Дерев`яні кілки сприяли зміцненню ґрунту. Пізніше на користьрозвитку торговельного поселення було обрано зручніше місце на височині в 7 км на захід. Нове поселення (а пізніше – королівське місто) зберегло назву первісного.

Існують і інші, менш правдоподібні пояснення. Назва могла бути також пов`язана зі становищем поселення на піднесеному місці, пагорбі – латинською «cosinus» (що, звичайно, не узгоджується з фактом існування Старого Коліна). Згідно з цією теорією, латинський аналог назви «Колонія» пов`язаний з приходом до Чехії в ранньому середньовіччі німецьких колоністів.

Історія

Колін був заснований ще до 1261 року (до якого відноситься перша письмова згадка), мабуть, Пршемислом Отакаром II. Заселена ця область, однак, була ще в доісторичні часи, вже в 6-му столітті нашої ери тут жили слов`яни. За наказом короля Пршемисла Отакара II навколо міста було збудовано зміцнення з подвійною лінією кам`яних оборонних стін. Крім того, середньовічне місто було захищене і могутньою течією Лаби. Залишком оборонної системи є залабська башта-порохова, що датується 15 століттям.

Приблизно в першій половині 14 століття тут оселилися євреї, про що свідчать записи в міських книгах, що належать до 1377 року. Єврейська громада в Коліні поступово набувала все більшого значення, в середині 19-го століття вона належала до найбільших і впливових. За часів правління Марії Терезії у Коліні жив впливовий міський чиновник Tумлірж. Він відкинув виконання указу імператриці про виселення євреїв із чеських міст. Тому євреї в Коліні залишилися і під час кожного великого свята вони молилися у синагозі за свого рятівника.

У 1437 році на місці згорілого домініканського монастиря князем і гетьманом Гинеком зі Стражниці була заснована фортеця з латинською назвою Lapis Refugii, пізніше заініціативи правлячого роду Жеротинів він був перебудований у замок, а з 19-го століття використовувався лише як господарська споруда та пивоварний завод. Королівське місто лежало на торговому шляху і мало важливе значення. У 1757 році недалеко від нього сталася одна з найбільших битв Семирічної війни між Пруссією та Австрією. У період національного відродження Колін був одним із перших міст патріотичного руху. У 1932 році було завершено будівництво електростанції з найвищою в тодішній Чехії трубою. Електростанцію поряд з іншими об`єктами в місті спроектував архітектор Ярослав Фрагнер.

Легенди

Лицар Вужан прагнув здійснити паломництво до Єрусалиму. Щоб за час відсутності його не забула дружина, він наказав їй відлити та встановити в костелі Святого Варфоломія дзвін. Дружина, мабуть, для надання дзвону могутнього звуку вклала в нього кілька срібних монет. Лицар обіцяв повернутися не пізніше, ніж за десять років. Після того, як минув цей термін, його дружина стала замислюватися про новий шлюб. Однак під час ходи зі своїм нареченим у костел, коли вона більше думала про свого чоловіка, що загубився, ніж про майбутнє весілля, раптово задзвонив дзвін. «Боже, це ж мій пан повертається з війни!», – подумала дружина і мала рацію. Лицар справді повернувся і жив зі своєю дружиною довго та щасливо…

Дзвін під час пожежі в 1796 р. зірвався з вежі, розколовся на шматки і був заново відлитий. Легенду про Вужана та його дружину відбив Йозеф Махар у збірці «Голгафа».

Географія

Kolin знаходиться в Середньочеській області, приблизно в 60 км на схід від Праги. Місто лежить на обох берегах Лаби у тому місці, де річка потужним поворотом змінює напрямок своєї течії із західної на північну. Місто знаходиться на околиці Полабської низовини, що тягнеться на північ і схід від міста. З півдня і із заходу до міста підступають відроги Чесько-Моравського височини. Міська територія, що поступово знижується, переривається долинами Поліського і Пекельського водних проток. На північному сході до міста підступає пагорб Вініце (237 метрів над рівнем моря).Центр міста знаходиться на скелі на лівому березі Лаби.

На околицях міста знаходяться заплавні ліси, що охороняються нині державою (Велтрубська заплава).

Міські частини

Територія міста поділена на 10 частин:

– Kolin I – історичний центр міста. Лежить, поряд з частинами Колін II-IV і Колін VI, на лівому березі Лаби.
– Kolin II – Празьке передмістя. Лежить на захід від центру і є найбільш густозаселеною частиною міста, оскільки тут знаходиться найбільший колінський мікрорайон. Домінантою західної околиці міста є водопровідна станція, яка, проте, нині не виконує своєї початкової функції.
– Kolin III – Koуржимське передмістя. Лежить на південь від центру. Домінантою є будівля гімназії та вежі.
– Koлін IV – Кутногорське передмістя. Лежить на схід від центру. Тут знаходяться залізничний та автобусний вокзали.
– Koлін V – Залаб`є. Найбільше колінське передмістя, яке лежить на правому березі Лаби. Характеризується віялоподібним розташуванням вулиць, порушеним будівництвом Нового мосту. Тут знаходиться головний міський цвинтар.Залаб`є було приєднано до Коліна в 15-му столітті, перед цим воно було володінням сідлецького монастиря, яке виникло в результаті об`єднання занепалих сіл Бранковіце і Мніховіце.
– Koлін VI – Штитарське передмістя, яке називається місцевими жителями Вейфук. Лежить між Колін II a Штитари. Район виник як квартал вілл у міжвоєнний період 20 століття.
– Штитари – спочатку самостійний населений пункт, що лежить на південний захід від центру міста.
– Зибоглави – спочатку самостійний населений пункт, розташований наприкінці Штитарської долини на південний захід від центру міста.
– Штяралка – спочатку самостійне поселення, що лежить на східній околиці міста біля автомагістралі I/38 у напрямку міста Часлав. Безпосередньо межує з Кутногорським передмістям.
– Сендражиці – спочаткусамостійний населений пункт. Лежить на північ від центру міста за напрямком на Вівчарі, межує із Залаб`єм.

Пам`ятники

Історичне ядро ​​в 1989 році було оголошено міським архітектурним заповідником. Воно зберегло свої первісні середньовічні риси. На Карловій площі знаходяться будинки в стилі бароко, новоренесансна ратуша, стовп на згадку про епідемію чуми та фонтан. Південно-західну частину формує колишнє єврейське гетто із синагогою 17-го століття. Центр оточений подвійною лінією укріплень, що частково збереглися, з парком. Порохова вежа є переміщеною частиною міського укріплення правому березі Лаби. Вона веде відлік з 15-го століття, пізніше служила складом збройового пороху.

Домінантою міста є храм Святого Варфоломія, спочатку ранньоготичний з другої половини 13-го століття.У його перебудові наприкінці 14 століття брав участь Петро Парлерж. Храм є національною пам`яткою культури.

Іншими костелами в місті є костел Святого Віта в стилі бароко в Залаб`ї (спочатку готичний з 14-го століття), костел Святої трійці з капуцинським монастирем, костел Святого Яна Хрестителя і храм Чехо церкви з 1932 року.

На захід від центру міста знаходиться другий найстаріший і другий найбільший єврейський цвинтар у Чехії з 1418 р. з більш ніж 2600 могилами. Тут є також надгробок сина знаменитого празького рабина Льові з 1599 року. У Залаб`ї розташований новий єврейський цвинтар, заснований наприкінці 19-го століття. Воно було сильно пошкоджене під час Другої світової війни та під час будівництва мосту через Лабу.

Суспільство та культура

На честь місцевого капельмейстерата композитора Франтішека Кмоха у місті завжди у другій половині липня проходить міжнародний фестиваль духової музики «Кмохов Колін».

Про творчість уславленого чеського фотографа Яромира Функа нагадує фотофестиваль виставок та лекцій «Функів Колін», який організується раз на два роки.

Освіта

Освіта в Koline забезпечують сім початкових шкіл, позначених зазвичай цифрою і назвою вулиці – наприклад, «6. Основна школа Овчарічка». Школи, прикріплені до частин міста – наприклад, в Сендражиці – до міських шкіл не належать і не позначені цифрами. У Koline працює також спеціальна школа.

Середню освіту забезпечують «Гімназія Колін», Торгова академія, Середня спеціальна школа та Середнє спеціальне будівельне училище, Об`єднана середня школа, Приватна підприємницька середня школа, Середня спеціальна школа інформатики та Середнє спеціальне училище електротехніки. Середнє спеціальне машинобудівне училище, Середня промислова школа, Соціальна школа та Дівоча католицька школа.

Вищих навчальних закладів у Коліні практично немає, за винятком лише Вищої спеціальної теологічної школи та Академії Rerum Civilium (Вищої школи політичних та суспільних наук).

Економіка

Влітку 2005 року на північній околиці міста відкрився автозавод консорціуму TPCA (Тойота-Пежо-Сітроен) з 3 тис. працівників виробничою потужністю 300 тис. машин на рік. Першими моделями стала трійця Toyota Aygo, Peugeot 107 a Citroën C1, які стали поставлятися на ринок у другій половині 2005 року.

Хімічна промисловість у Коліні представлена ​​калійним заводом, заводом хімічних препаратів та нафтоперегінним заводом PARAMO (передусім – KORAMO).

У Залаб`ї знаходиться теплоелектростанція, яку побудував у 1932 році за проектом архітектора Ярослава Фрагнера Союз середньолабських районів. Біля правого берегаЛаби на Гірському острові розташована гідроелектростанція, будівля якої є частиною мосту Масарикова. Обе електростанції експлуатує компанія Elektrárna Kolín a.s., яка в даний час займається також виробництвом, розподілом теплоенергії та забезпеченням їхньої промисловості та населення Коліна.

Транспорт

Місто Колін є важливим залізничним вузлом не тільки Середньочеської області, через нього проходить перший і третій залізничний коридори, траса 010/011 із Праги до Оломоуца. У Koліні також починається траса 231 до Праги через Німбурк, траса 230 до Гавлічкова Брода та регіональна траса 014 до Ледечека. У Коліні є п`ять вокзалів та зупинок, з них найбільш важливим є залізничний вокзал Коліна, оновлений у рамках проекту Чеських доріг «Живий вокзал».

Колин лежить на перехресті автомагістралей I/38 і II/125. З Прагою він пов`язаний шосе I/12. У 2008 році розпочалося будівництво об`їзду у південному передмісті міста.

З`єднання обох частин міста забезпечують два автомобільні мости (Масариков і Новий) і залізничний міст.Для пішоходів та велосипедистів призначені також лавки, встановлені на мосту через Кмохів острів. Громадський транспорт у місті забезпечують десять автобусних маршрутів. У Коліні знаходиться також річковий порт та Судноплавна палата. Через Колін пролягає також Лабська велосипедна магістраль.

Уславлені земляки

– Вінценц Червінка, журналіст, публіцист, перекладач, театральний та літературний критик;
– Петро Ден (власн. ім`я – Ладислав Радицький), юрист, дипломат, публіцист та есеїст
– Жан Гаспар Дебурау, мім;
– Oтокар Фішер, поет, перекладач та критик;
– Якуб Крчин з Єльчан та Седльчан, влаштовувач рибних ставків;
– Рудолф Кремлічка, художник;
– Kaрел Легер, поет;
– Йозеф Сватоплук Махар, письменник;
– Вацлав Моралек, воїн та герой антинацистського опору;
– Вінценц Морстадт, художник;
– Йозеф Судек, фотограф;
– БогданеУліграх, тенісист;
– Мілош Земан, колишній голова уряду;
– Вацлав Радімський, художник.

Інші відомі особи

Протягом свого життя в Koлині працювали такі особи:
– Яромир Функе, фотоглаф;
– Франтішек Кмох, композитор та капельмейстер.

Галерея:

Галерея